МЕГА сайт Саров Канабис MAZAR

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Да уж, братцы и сестрички, давайте разведём тут самарскую лажу, и смотрите, как Бобито стал талантливым художником непотребства после того, как закинулся шишками марихуаны. Так что, садитесь поудобнее, и готовьте свои колеса, потому что моё повествование будет чернушкой.

Начну с того, что я как-то раз залетел в мой любимый заклад, где можно было прикупить дурь. И тут, словно из ниоткуда, мне подсунили эти фиолетовые закладки. Я, естественно, решил их попробовать, ведь кто рискует, тот не пьет мдма! И охренеть, братва, эти шишки оказались такими крутыми, что я сразу же захотел их себе.

Когда я загнался под корягой этого прекрасного purple Haze, мне открылся талант рисования непотребства. Я раньше думал, что я совсем не умею рисовать, но после этой дурной идеи я понял, что во мне жили скрытые пептиды гения!

Я прошаренно посетил магазин художественных принадлежностей, подготовил все необходимые материалы и начал воплощать свои самые животные фантазии на холсте. Мои картины были таким отпадом, что даже сами художники загонялись от зависти.

Мой первый шедевр был посвящен гопнику на районе, который разнюхивает чернушку и становится глашатаем всего фарша происходящего. Я изобразил его с таким выражением лица, что ты сразу понимаешь, что этот чувак ближе к земле только когда его загоняют в капкан.

Все хотели купить мои картины и каким-то непонятным образом готовы были за них платить суммы, которые мне позволяли закинуться настоящими колесами.

Братва, вы хоть представляете, какое это кайфовское ощущение – видеть, как твои шедевры вызывают такой спрос и стоят больше, чем грамм хруста?

Я стал ходить на выставки, где меня приглашали представить свои работы. Я развешивал свои картины в галереях и миллионеры готовы были выложить на них все деньги мира.

Но моя карьера не ограничивалась только выставками. Я стал создавать дизайн для одежды, стал прикладывать свой талант к созданию иллюстраций для культовых журналов. Я был счастлив, что мой талант нашёл выход в непотребстве, и я мог зарабатывать на этом.

Так что, друзья, не забывайте: закидываться шишками марихуаны – это не только весело, но и может открыть в вас талант, о котором вы даже не подозревали! Но помимо всего этого, я также понял, что такой образ жизни имеет свои негативные последствия. Когда я пристрастился к шишкам, я иногда терял контроль над своими эмоциями и поступками. Бывали моменты, когда я становился излишне агрессивным, и это могло отразиться на моих отношениях с окружающими. Не злоупотребляйте их!

Так что, вроде как, я неплохо развлекся, закинувшись шишками марихуаны и открыв талант рисования непотребства.

Не поддавайтесь искушению, держитесь подальше от вредных веществ. Лучше развивайте свои таланты, достигайте новых высот и помогайте другим людям. Это истинное непотребство – быть счастливым и успешным без всякой дурьми!